29.10.2021

[EU Delegation to Ukraine – General public newsletter] «Бельгіку» перейменовано на «Бориса Александрова»: дослідницьке судно, передане Бельгією за підтримки ЄС, офіційно отримало українську назву

Logo
«Бельгіку» перейменовано на «Бориса Александрова»: дослідницьке судно, передане Бельгією за підтримки ЄС, офіційно отримало українську назву

EN version is below

Королівство Бельгія, Європейський Союз та Програма розвитку ООН об'єднали зусилля на підтримку України, передавши океанографічне науково-дослідне судно «Бельгіка», яке раніше цього місяця прибуло до Одеси.

Сьогодні Президент України Володимир Зеленський на церемонії в Одесі повідомив нову назву океанографічного науково-дослідного судна «Бельгіка», переданого для проведення наукових досліджень у Чорному морі.

Судно отримало назву «Борис Александров» на честь відомого українського морського біолога та директора Інституту морської біології. Після офіційної церемонії перейменування відбувся круглий стіл «Майбутнє морського моніторингу в Україні та блакитна економіка», організований за фінансової підтримки ЄС та ПРООН, на якому обговорювалися питання забруднення моря та яким чином найкраще використовувати це судно.

Трансфер судна був забезпечений проєктом ЄС-ПРООН «Європейський Союз заради екологічного моніторингу Чорного моря» (EU4EMBLAS). У подальшому заплановані спільні українсько-бельгійські дослідження Чорного моря та північно-східної Атлантики.

Голова Представництва ЄС в Україні посол Матті Маасікас зазначив, що Європейський Союз радіє можливості надати допомогу Україні у проведенні моніторингу екологічного стану Чорного моря.

«Як Україна, так і дві держави-члени ЄС – Болгарія та Румунія – знаходяться біля Чорного моря, –зазначив пан Маасікас. – Море нас поєднує, і в наших спільних інтересах – забезпечити професійний моніторинг його екологічних умов. ЄС радий допомогти Україні в її зусиллях у цьому напрямку».

Колишня «Бельгіка» була флагманом бельгійської науки і використовувалася для екологічного моніторингу в регіоні північно-східної Атлантики, поки не було побудоване нове дослідницьке судно, яке також називається «Бельгіка». Тоді Уряд Бельгії прийняв рішення передати попереднє повністю функціональне судно Українському науковому центру екології моря задля посилення екологічного моніторингу Чорного моря, оскільки Україна на той момент не мала відповідного судна.

Нині країни Чорноморського басейну проводять спільні заходи задля збереження його екологічної цілісності шляхом покращення моніторингу та застосування природоохоронних нормативних документів. Їм також надають підтримку різні країни, які знаходяться далеко від Чорного моря, включаючи Бельгію, яка 13 вересня передала «Бельгіку» Україні заради посилення її можливостей проводити моніторинг. Судно прибуло до своєї нової домівки в одеському порту 21 жовтня.

Заступниця Постійної представниці ПРООН в Україні Манал Фоуані зазначила, що ПРООН повністю підтримує таке стратегічне регіональне партнерство з ЄС задля посилення моніторингу Чорного моря в рамках проєкту EU4EMBLAS. «В межах цього проєкту ми надамо обладнання для судна, а також організуємо для науковців відповідне навчання, щоб вони могли впевнено використовувати найсучасніші передові технології для визначення екологічних загроз та пошуку можливих рішень», – зауважила вона.

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський сказав, що за кілька днів, 31 жовтня, причорноморські країни відзначатимуть День Чорного моря, а це судно є дуже цінним подарунком Україні до цієї дати.

«До того ж, символічно, що легендарне бельгійське судно, яке Україна отримала у вересні від Королівства Бельгія, тепер носитиме ім'я Бориса Александрова – унікальної людини, українського вченого та дослідника, який усе своє життя присвятив вивченню морського середовища, – сказав пан Абрамовський. – Незабаром «Борис Александров» вийде у свій перший науковий рейс для проведення досліджень у Чорному, а згодом і в Азовському морі».

Посол Королівства Бельгія Алекс Ленартс розповів, що був у захваті, що його пропозицію передати «Бельгіку» Україні підтримала федеральна влада Бельгії, і що судно успішно прибуло в Україну саме в рік тридцятої річниці її незалежності. «Лабораторії на борту «Бельгіки» забезпечували величезну допомогу в морських наукових дослідженнях Бельгії, – сказав пан Ленартс. –  Радію, що відтепер вони стануть у пригоді українським дослідникам для екологічного моніторингу Чорного та Азовського морів».

Очікується, що судно розпочне проводити моніторинг у Чорному морі до кінця цього року.

Довідка:

Проєкт ЄС/ПРООН «Європейський Союз задля удосконалення екологічного моніторингу Чорного моря» (EU4EMBLAS) є четвертою фазою проєкту технічної допомоги, який з 2014 р. фінансує ЄС, щоб допомогти Україні та іншим прибережним країнам захищати Чорне море. Головні заходи проєкту включають дослідження у відкритому морі, масштабний збір екологічних даних з використанням новітніх технологій моніторингу та підвищення обізнаності в регіоні Чорного моря. Серед головних досягнень попередніх фаз проєкту: розробка і наповнення Чорноморської бази даних, попередня оцінка екологічного стану досліджених Чорного моря відповідно до вимог Рамкової директиви ЄС про морську стратегію (відкрите море) та Водної рамкової директиви ЄС (прибережні масиви вод). Нинішня фаза проєкту спрямована на подальший розвиток технічного і людського потенціалу впроваджувати програми морського моніторингу відповідно до Будапештської конвенції та вимог ЄС до звітності. В її рамках надається подальша технічна допомога, спрямована на створення сучасних систем та обладнання для екологічного моніторингу, оцінки екологічного стану відповідно до вимог директив ЄС та залучення громадськості до питань збереження Чорного моря.

 

______________

 

 

"Belgica" is now "Borys Aleksandrov": Research vessel received from Belgium with EU support officially receives its Ukrainian name

The Kingdom of Belgium, the European Union and the UN Development Programme joined efforts to support Ukraine by transferring the oceanographic research vessel Belgica, which arrived in Odesa earlier this month.

Ukrainian President Volodymyr Zelenskyy at a ceremony in Odesa today revealed the new name of the oceanographic research vessel Belgica, which was earlier transferred to Ukraine to carry out scientific research in the Black Sea.

The vessel has been named the "Borys Aleksandrov," after the famous Ukrainian marine biologist and director of the Institute of Marine Biology. Following the official renaming event, the issue of marine pollution and how to best use the vessel was explored at a round table "Future of the marine monitoring in Ukraine and blue economy, sponsored by the EU and UNDP.

The vessel's transfer was made possible by a joint EU/UNDP project, "European Union for Improving Environmental Monitoring of the Black Sea (EU4EMBLAS)." As a follow-up, joint Belgium-Ukrainian surveys are planned both in the Black Sea and North-East Atlantic regions.

H.E. Ambassador Matti Maasikas, Head of the EU Delegation to Ukraine, said the European Union was pleased to be able to help Ukraine monitor the environmental state of the Black Sea.

"Like Ukraine, two EU Member states – Bulgaria and Romania – border the Black Sea," Maasikas said. "This sea connects us, and it is in our shared interests that we ensure its environmental condition is expertly monitored. The EU is pleased to be able to help Ukraine in this endeavour."

The former "Belgica" was the flagship of Belgium's environmental monitoring programme in the northeast Atlantic until a new research vessel, also named "Belgica," was built. The Belgian government then decided to provide the fully operational ship to the Ukrainian Scientific Centre of the Ecology of the Sea, as Ukraine did not hitherto possess an operational vessel suitable for sea monitoring.  

Сountries with shorelines around the Black Sea are now taking concerted action to preserve its ecological integrity through improved monitoring and enforcement of environmental regulations.  They also are being supported by a number of countries far from the Black Sea, including Belgium – which, on 13 September, transferred the Belgica to Ukraine to reinforce its capacity for monitoring. The vessel arrived at its new home, the Ukrainian port of Odesa, on 21 October.

UNDP Ukraine Deputy Resident Representative Manal Fouani said UNDP fully supports this strategic regional partnership with the EU to reinforce the marine monitoring in the Black Sea under the EU4EMBLAS project. "In the context of this project," she said "we will provide equipment for the vessel along with the necessary training for the scientists to benefit from the latest advanced technologies to identify environmental threats and explore possible solutions."

Roman Abramovsky, the Minister of Environmental Protection and Natural Resources of Ukraine, said that in few days, on 31 October, Black Sea countries would celebrate the Black Sea Day, and the vessel was a precious gift to Ukraine to mark this date.

"Besides, it is very symbolic that this legendary Belgian vessel, which Ukraine got from the Kingdom of Belgium this September, is named after Borys Aleksandrov – a unique person, a Ukrainian scientist and researcher who devoted all his life to marine studies," Abramovsky said. "Soon the Borys Aleksandrov will go in its first scientific trip to conduct monitoring in the Black Sea, and later in the Azov Sea as well."

H. E. Ambassador of the Kingdom of Belgium, Alex Lenaerts, said he was delighted that his initiative to transfer the RV Belgica to Ukraine had been supported by the Belgian federal authorities, and that the vessel had come to Ukraine during the 30th anniversary year of the country's independence.

"RV Belgica's laboratories onboard provided legendary service for maritime research science of Belgium," Lenaerts said. "I'm happy that it will now serve for the benefit of Ukrainian researchers in the environmental monitoring of the Black and Azov Seas from."

It is expected that the vessel will start its monitoring activities in the Black Sea before the end of this year.

Background: The EU/UNDP project "European Union for Improving Environmental Monitoring in the Black Sea" (EU4EMBLAS) is the fourth phase of the assistance project that has been operational since 2014.  The initiative is funded by the EU to help Ukraine and other riparian countries to protect the Black Sea. The key activities of the project included open seas surveys, large-scale collection of environmental data using novel monitoring techniques, and public awareness-raising in the Black Sea region. Among the key achievements of the previous phases were the development of well populated Black Sea Water Quality Database, initial assessment of the environmental status of the studied parts of the Black Sea according to the requirements of EU Marine Framework Strategy Directive (MSFD; open sea) and Water Framework Directive (WFD; coastal regions).  The current project phase complements the needs to further develop national capacities – technical and personal, to implement marine environment monitoring programmes, in line with the Bucharest Convention and EU reporting requirements. It provides further technical assistance focused on establishing modern systems and facilities for environmental monitoring, capacity building, assessment of environmental status in line with EU MSFD/WFD, and public awareness raising on the Black Sea environmental issues.

 

 

 

 

Читати далі

Ukraine

101 Volodymyrska St. Kyiv, 01033 Ukraine

facebook twitter youtube rss
View this email in your browser
Data Protection

28.10.2021

[EU Delegation to Ukraine – General public newsletter] Якими були наслідки минулорічної конституційної кризи та як уникнути таких подій у майбутньому обговорили представники органів влади і громадськості

Logo
Якими були наслідки минулорічної конституційної кризи та як уникнути таких подій у майбутньому обговорили представники органів влади і громадськості

EN version is below

Рівно рік тому — 27 жовтня 2020 року — Конституційний Суд України (КСУ) ухвалив рішення № 13-р/2020, яке завдало шкоди е-декларуванню, на 3 місяці заблокувало роботу Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), та поставило під загрозу функціонування антикорупційної інфраструктури..

Як конституційна криза змінила антикорупційну систему, якими були її наслідки та що потрібно зробити для уникнення таких ситуацій у майбутньому обговорили під час дискусії «Конституційна криза: рік потому».

Посол ЄС Матті Маасікас, Голова представництва ЄС в Україні прокоментував цю подію: «Минулорічні рішення Конституційного суду мали істотні наслідки для антикорупційних зусиль України та підкреслили нагальну необхідність реформування цього суду. Прозора, заснована на заслугах процедура відбору нових суддів КСУ є ключовою для забезпечення його поступового оновлення. Цей крок, разом із тимчасовим збільшенням кворуму для ухвалення рішень, є одними з найважливіших рекомендацій Венеціанської комісії та окреслюють правильний курс руху вперед. На жаль, ми не побачили жодного поступу у реалізації цієї реформи з моменту надання в грудні 2020 року Венеціанською комісією свого термінового висновку з цього приводу.»

Під час відкриття заходу керівник Антикорупційної ініціативи ЄС Аллан Паг Крістенсен зазначив: «Цей день є важливим нагадуванням про те, що архітектура антикорупційних інституцій є крихкою й загрозою може стати одна подія – рішення суду». Пан Крістенсен також наголосив, що якщо інституції хочуть бути сильними та успішними, їм потрібне професійне незалежне керівництво. "Оскількинаразі тривають два процеси відбору керівників для САП та АРМА й невдовзі запуститься конкурс на голову НАБУ, вкрай важливо, щоб відбір відбувся прозоро і відповідно до заслуг. І ми готові підтримувати та сприяти процесам, які відповідають цим критеріям», - додав він.

«27 жовтня назавжди увійде в історію як "чорний день" не лише для НАЗК, а і для української державності. Як день, коли громадяни могли втратити можливість контролювати публічну службу. Як день небезпечний з точки зору стійкості та безпеки держави, бо корупція є однією з найбільших внутрішніх загроз», — зазначив Голова НАЗК Олександр Новіков.

Голова НАЗК зауважив, що чимало наслідків рішення КСУ вдалося усунути, зокрема завдяки рішенню РНБО 29 жовтня було відновлено доступ до декларацій. Згодом НАЗК надано доступ до  реєстрів органів державної влади, що розблокувало призначення на керівні посади тощо.

Олександр Новіков додав, що хоч рішення КСУ значно послабило антикорупційну систему, сьогодні ці події мають стати мотивацією для подальших дій з посилення антикорупційних заходів у державі, а саме – завершення судової реформи та прийняття Антикорупційної стратегії на 2021-2025 роки.

Директор НАБУ Артем Ситник підкреслив, що задля унинення таких ситуацій у майбутньому, необхідне ефективне співробітництво між усіма антикорупційними органами.

«Виглядає так, що всі ці рішення є частиною одного плану. Його мета – нейтралізація антикорупційної інфраструктури задля захисту політичних еліт. Без політичної волі на боротьбу з корупцією вкрай важко боротися з цим явищем», - сказав Директор НАБУ,

Міністр юстиції Денис Малюська зауважив, що потенційні небезпеки від рішень КСУ існують, адже досі немає належних механізмів відповідальності суддів. «Крапку в конституційній кризі може бути поставлено лише після внесення змін до Конституції», – сказав Денис Малюська.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна нагадала про законодавство, яке Парламент ухвалив для врегулювання конституційної кризи. «Верховна Рада відновила антикорупційне законодавство й ухвалило всі закони необхідні для того, щоб антикорупційна система працювала, щоб у всіх відповідних органів були їх повноваження та вони користувалися належним рівнем незалежності», – підсумувала Анастасія Радіна.

Про новації законопроєкту щодо конституційної процедури, який сприятиме реформі КСУ, поінформувала народний депутат, постійний представник Верховної Ради України в Конституційному Суді України Ольга Совгиря.

Запис дискусії можна переглянути за посиланням: https://cutt.ly/XRGXYZF

Захід організовано за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС, що сприяє подоланню корупції в Україні шляхом посилення спроможності державних інституцій, місцевої влади, громадянського суспільства та розслідувальних ЗМІ з 2017 року.

Для запитів ЗМІ

Анастасія Демянчук, експертка з комунікацій EUACI, anadem@um.dk

 

___________

 

Representatives of anti-corruption bodies and civil society activists discussed the consequences of last year's constitutional crisis and how to avoid such events in future

October 27, 2021, marks one year since the decision of the Constitutional Court of Ukraine (CCU) № 13-r / 2020, that affected Ukraine's e-declaration system, blocked the work of the National Agency on Corruption Prevention (NACP) for three months, and threatened the functioning of the anti-corruption infrastructure.

How the constitutional crisis has changed the anticorruption system, what were its consequences and  how to prevent such a situation from re-emerging  in the future, was adressed by representatives of anti-corruption bodies and civil society activists during the discussion "Constitutional Crisis: a Year After".

Ambassador Matti Maasikas, Head of the EU Delegation to Ukraine commented with regards to the event: "Last year's Constitutional Court decision had far-reaching consequences for Ukraine's anti-corruption efforts and highlighted an urgent need for the reform of this court. A transparent, merit-based selection procedure for the selection of new CCU judges is key in ensuring its gradual renewal. This step, together with a temporary increase in the decision-making quorum, are among the most important recommendations of the Venice Commission and the right way forward. Unfortunately, we have not seen progress on this reform since the Venice Commission issued its urgent opinion on this matter in December 2020."

At the opening of the event, the Head of the EU Anti-Corruption Initiative Allan Pagh Kristensen said, "This day is an important reminder that the architecture of anti-corruption institutions is fragile and may be jeopardised by a single event - a court decision". Mr. Kristensen also emphasised that if the institutions are going to be strong and successful, they need professional independent leadership. "With two selection processes ongoing – head of SAPO and head of ARMA – and one upcoming – head of NABU – there is indeed a need once again to stress that these selections must be transparent and merit-based. And we stand ready to support and facilitate processes that live up to these criteria", he said.

"October 27 will forever go down in history as a "black day" not only for the NACP, but also for Ukrainian statehood.  As a day when citizens could have lost control of the public service. As a dangerous day from the point of view of stability and security of the state, because corruption is one of the biggest internal threats to our country", said Head of NACP Oleksandr Novikov.

The NACP Head noted that many consequences of the CCU's decision have been neutralised, in particular, thanks to the decision of the National Security and Defense Council on October 29, access to declarations was restored. Subsequently, the NACP was granted access to the registers of public authorities, which unblocked appointments to senior positions, and so on.

He added that although the CCU's decision for some time significantly weakened the anti-corruption system and threatened the past achievements of anti-corruption bodies, today these events should motivate further action to strengthen anti-corruption measures in the country, namely the completion of judicial reform and adoption of the Anti-Corruption Strategy for 2021-2025

Director of the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine Artem Sytnyk stressed that in order to avoid such situations in the future, effective cooperation of all anti-corruption bodies is required.

"It seems that all these decisions are part of one plan. Its goal is to neutralise the anti-corruption infrastructure to protect political elites. Without the political will to tackle corruption, it is extremely difficult to fight this phenomenon", said the Director of NABU.

Minister of Justice Denys Malyuska noted that there are potential dangers from the decisions of the CCU, as there are still no proper mechanisms for the accountability of judges.  "The repercussions of the constitutional crisis will only be over after amendments to the Constitution," said Denis Malyuska.

The Chairwoman of the Verkhovna Rada Committee on Anti-Corruption Policy Anastasiia Radina reminded of the legislation adopted by the Parliament to resolve the constitutional crisis.  "The Verkhovna Rada has restored anti-corruption legislation and passed all the laws necessary for the anti-corruption system to work, for all relevant bodies to have their powers and to enjoy an appropriate level of independence", Anastasia Radina concluded.

Olga Sovhyrya, MP and Permanent Representative of the Verkhovna Rada of Ukraine to the CCU, informed about the innovations of the draft law on the constitutional procedure that will promote the reform of the CCU.

The recording of the discussion in English is available by the link: https://cutt.ly/XRGXYZF

The event is organised with the support of the EU Anti-Corruption Initiative that has been reducing corruption in Ukraine through the empowerment of state institutions, local authorities, civil society and investigative media since 2017.

Media enquiries

Anastasiia Demianchuk, EUACI Communication expert, anadem@um.dk

Читати далі

Ukraine

101 Volodymyrska St. Kyiv, 01033 Ukraine

facebook twitter youtube rss
View this email in your browser
Data Protection

22.10.2021

[EU Delegation to Ukraine – General public newsletter] Морське дослідницьке судно «Бельгіка», передане Бельгією Україні за сприяння ЄС, прибуло до Одеси

Logo
Морське дослідницьке судно «Бельгіка», передане Бельгією Україні за сприяння ЄС, прибуло до Одеси

English version is below

Науково-дослідне судно «Бельгіка» сьогодні завершило свою мандрівку завдовжки 8 600 км із бельгійського Зеебрюгге до Одеси, щоб розпочати нову місію  з екологічного моніторингу Чорного моря.

Українські науковці використовуватимуть судно, щоб стежити за екологічною ситуацією в Чорному морі, збиратимуть дані про забруднення, біорізноманіття та поширення генів антибіотикорезистентності у морських мікроорганізмів.

Бельгія передала судно Україні (а саме Українському науковому центру екології моря) відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння, укладеному між Бельгійським Федеральним офісом науки і політики, Королівським Бельгійським інститутом природничих наук та Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України у липні цього року.

Передачу науково-дослідницького судна, а також нинішню місію цього судна організовано і профінансовано Європейським Союзом в межах проєкту «Європейський Союз задля удосконалення екологічного моніторингу Чорного моря» (EU4EMBLAS), що впроваджується ПРООН. Завдяки передачі судна проєкт підтримав амбіційну наукову програму «Моніторинг трьох європейських морів» (Північного, Середземного та Чорного).

Голова Представництва Європейського Союзу в Україні посол Матті Маасікас зазначив, що майбутня робота «Бельгіки» сприятиме отриманню нових наукових знань про Чорне море, а також допоможе підвищити поінформованість громадськості щодо екологічних викликів, які стоять перед ним та іншими європейськими морями.

«Із «Бельгікою» Україна зможе зробити значний внесок у захист Чорного моря, – зазначив пан Маасікас. – Країни в Європі та у всьому світі зрештою залежать від морів та океанів, а екологічний стан морського середовища має хвилювати всіх нас. Це стосується й України як великої і важливої морської держави».

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський зазначив, що тепер Україна зможе відновити дослідження та посилити екологічний моніторинг Чорного та Азовського морів, а також успішно впроваджувати Директиви ЄС щодо морського довкілля.

«Вдячний Королівству Бельгія за такий важливий для України подарунок, а також нашим партнерам із проєкту EU4EMBLAS, Спільному дослідницькому центру ЄС та Українському науковому центру екології моря», – сказав пан Абрамовський.

Впродовж нинішньої подорожі на судні працював український екіпаж, а також українські та міжнародні науковці. Під час подорожі з Бельгії в Україну науковці оцінили наявність плавучого сміття, відібрали проби морської води і донних відкладів для унікального скринінгу на присутність десятків тисяч речовин – забрудників та мікропластику, виділили ДНК із довкілля задля оцінки біорізноманіття та аналізу поширення генів антибіотикорезистентності у морських мікроорганізмів.

Коментуючи передачу судна, Постійна представниця ПРООН в Україні Дафіна Ґерчева зауважила, що «Бельгіка» є важливим надбанням для України з огляду на зусилля країни захистити Чорне море від майбутніх екологічних збитків.

«Ми знаємо з попередніх досліджень, що з українських річок у Чорне море потрапляють тонни пластику, – зазначила пані Ґерчева. – Робота цього судна допоможе нам провести моніторинг цієї ситуації та оцінити наш прогрес у вирішенні цієї проблеми».

 

Додаткова інформація

Проєкт ЄС / ПРООН «Європейський Союз задля екологічного моніторингу Чорного моря» (EU4EMBLAS) є четвертою фазою проєкту технічної допомоги, який з 2014 р. фінансує ЄС з метою допомоги Україні та сусіднім країнам зберегти Чорне море. Головними заходами проєкту є дослідження у відкритому морі, широкомасштабний збір природоохоронних даних, використовуючи нові методи моніторингу, та підвищення обізнаності громадськості про регіон Чорного моря.

Серед головних досягнень попередніх фаз проєкту є розробка та наповнення Чорноморської бази даних по якості води, попередня оцінка екологічного стану ділянок Чорного моря відповідно до вимог Рамкової Директиви ЄС про морську стратегію (відкрите море) та Водної Рамкової Директиви ЄС (прибережні зони).

Поточна фаза проєкту стосується потреб у подальшому розвитку національного потенціалу – як технічного, так і людського – впроваджувати програми моніторингу морського довкілля у відповідності до Бухарестської Конвенції та вимог ЄС до звітності. Проєкт надає подальшу технічну допомогу з метою створення сучасних систем та засобів для екологічного моніторингу, посилення потенціалу, оцінки екологічного статусу відповідно до Рамкової директиви про морську стратегію та Водної Рамкової Директиви ЄС та підвищення обізнаності громадськості з екологічних питань Чорного моря.

 

Для запитів ЗМІ

Юлія Самусь, керівниця відділу комунікацій, ПРООН в Україні, yuliia.samus@undp.org

_____________

 

Marine research vessel Belgica, transferred from Belgium to Ukraine with EU support, arrives in Odesa

 

The marine research ship Belgica completed its voyage of 8,600 kilometres from Zeebrugge, Belgium to Odesa, Ukraine, today, to start its new mission of monitoring the environment in the Black Sea.

Ukrainian scientists will use the ship to monitor the environmental state of the Black Sea, adding to data on pollution, biodiversity, and the spread of antibiotic resistance in marine animals.

Belgium transferred the vessel to Ukraine (the Ukrainian Research Centre for Marine Ecology) under a Memorandum of Understanding between the Belgian Federal Office of Science and Policy, the Royal Belgian Institute of Natural Sciences, and the Ministry of Environment and Natural Resources of Ukraine, which was signed in July this year.

The transfer of the vessel, as well as the ship's current mission, has been organised and funded by the EU via the project "European Union for Improving the Environmental Monitoring of the Black Sea" (EU4EMBLAS) implemented by UNDP. As part of the vessel's transfer, the project supported the ambitious "Monitoring the Three European Seas" (North, Mediterranean and Black) scientific programme.

Ambassador Matti Maasikas, Head of the EU Delegation to Ukrainesaid the future work of the Belgica would add to the body of scientific knowledge about the Black Sea, and also raise public awareness about the environmental problems it and other European Seas face.

"With the Belgica, Ukraine will be able to make a valuable contribution to protecting the Black Sea," Maasikas said. "Countries in Europe and around the world ultimately depend on the seas and oceans,   and the state of our marine environment must be the concern for all of us. This includes Ukraine, a large and important maritime state."

Minister of Environmental Protection and Natural Resources of Ukraine Roman Abramovsky said that Ukraine could now resume research and reinforce environmental monitoring of the Black and Azov Seas, as well as successfully implement EU directives on the marine environment.

 "I'm grateful to the Kingdom of Belgium for making such an important gift to Ukraine, and grateful to the EU4EMBLAS project, EU Joint Research Center, and Ukrainian Scientific Center of Ecology of the Sea for our cooperation," said Abramovsky.

On its latest voyage the ship was operated by a Ukrainian crew, with Ukrainian and international scientists working on board. During the trip from Belgium to Ukraine, the researchers assessed the presence of floating debris, took samples of seawater and sediments for unique screening for tens of thousands of contaminants and micro-plastics, and dissolved DNA from the environment to assess biodiversity and analyse the spread of antibiotic resistance genes in marine animals.

Commenting on the handover of the vessel, UNDP Resident Representative Dafina Gercheva said the Belgica would be essential for Ukraine's efforts to protect the Black Sea from further environmental damage.

"We know from earlier research that tonnes of plastic waste flows into the Black Sea from Ukraine's rivers," said Gercheva. "The work of this ship will help us monitor this situation and assess the progress we make in tackling this challenge."

 

Background

The EU/UNDP project "European Union for Improving Environmental Monitoring in the Black Sea" (EU4EMBLAS) is the fourth phase of the assistance project since 2014 funded by the EU to help Ukraine and other surrounding countries protect the Black Sea. The key activities of the project included open seas surveys, large-scale collection of environmental data using novel monitoring techniques, and public awareness-raising in the Black Sea region.

Among the key achievements of the previous phases were the development of well populated Black Sea Water Quality Database, initial assessment of the environmental status of the studied parts of the Black Sea according to the requirements of EU Marine Framework Strategy Directive (MSFD; open sea) and Water Framework Directive (WFD; coastal regions).  

The current project phase complements the needs to further develop national capacities – technical and personal, to implement marine environment monitoring programmes, in line with the Bucharest Convention and EU reporting requirements. It provides further technical assistance focused on establishing modern systems and facilities for environmental monitoring, capacity building, assessment of environmental status in line with EU MSFD/WFD, and public awareness raising on the Black Sea environmental issues.

 

Media enquiries

Yuliia Samus, UNDP Communications Team Leader, yuliia.samus@undp.org 

Читати далі

Ukraine

101 Volodymyrska St. Kyiv, 01033 Ukraine

facebook twitter youtube rss
View this email in your browser
Data Protection

21.10.2021

[EU Delegation to Ukraine – General public newsletter] Уряд схвалив нову стратегію для досягнення Україною кліматичної стійкості до 2030 року

Logo
Уряд схвалив нову стратегію для досягнення Україною кліматичної стійкості до 2030 року

English version is below

Уряд України схвалив стратегію, що має на меті перетворити Україну на більш екологічно безпечну та стійку до зміни клімату країну, яка зможе протистояти неминучим наслідкам зміни клімату до 2030 року. Стратегія була розроблена за підтримки проєкту ЄС/ПРООН «EU4Climate» відповідно до Указу Президента України та Ради національної безпеки та оборони України від 14 вересня 2020 року.

Стратегія зосереджена на суттєвих кроках для оцінки впливу зміни клімату на суспільство, економіку та навколишнє середовище в Україні, на адаптації галузевої та місцевої політик та більш ефективному використанні кліматичних даних.

Стратегія екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату України до 2030 року також сприятиме виконанню міжнародних зобов'язань України за Паризькою угодою.

Стратегія встановлює засади для адаптаційних заходів в Україні, зосереджуючись на суттєвих кроках для оцінки впливу клімату на суспільство, економіку та природу, інтегруючи адаптацію в галузеву та місцеву політики та забезпечуючи ефективніше використання кліматичних даних. Стратегією визначено десять вразливих секторів та природних компонентів – біорізноманіття; водні ресурси; енергетику; громадське здоров'я; рибальство; сільське господарство та ґрунти; лісове господарство; міста й територіальні громади; транспорт та інфраструктуру; прибережні території та туризм. До 2024 року ці сектори мають пройти аналіз своєї вразливості щодо кліматичних ризиків, з якими вони стикаються. Після цього дослідження стане зрозумілим, де адаптаційні заходи є найбільш життєво важливими і які кроки мають бути пріоритетними у галузевих планах адаптації.

Голова Представництва ЄС в Україні посол Матті Маасікас привітав схвалення нової стратегії, яка допоможе Україні бути більш стійкою до кліматичного впливу.

«У червні 2021 року була прийнята нова стратегія ЄС щодо адаптації до зміни клімату. Мета цієї стратегії зробити Європу не тільки кліматично нейтральною, а і стійкою до зміни клімату до 2050 року, –  зазначив пан Маасікас. – Сьогодні ми бачимо, наскільки важливо побудувати кліматично стійке суспільство, для економічного відновлення після пандемії COVID-19. Дієва стратегія адаптації є важливою для захисту природи та добробуту громадян. Ми вітаємо прийняття Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату України та переконані, що її виконання зробить свій внесок у зміцнення глобальної стійкості».

Стратегію розробляли понад 150 членів Робочої групи з адаптації до зміни клімату з міністерств, наукових кіл, громадських організацій, аналітичних центрів та бізнесу з листопада 2020 року по лютий 2021 року. Наступним життєво важливим кроком у реалізації стратегії є допомога міністерствам у оцінці кліматичних ризиків та аналізі вразливостей, а для місцевих громад – в інтеграції кліматичних факторів у свої документи стратегічного планування.

Міністр захисту навколишнього середовища і природних ресурсів України Роман Абрамовський сказав, що стратегія стала першим досягненням у довгому ряді завдань з адаптації України до майбутньої зміни клімату.

«Ми дякуємо ЄС та ПРООН за те, що вони є надійними партнерами у створенні інтегрованої політики адаптації до зміни клімату в Україні, – сказав пан Абрамовський. – Ми сподіваємося, що ця стратегія підтримає досягнення цілей у сфері охорони навколишнього середовища, зміцнить наші можливості адаптації та стійкість наших соціальних, економічних та екологічних систем щодо зміни клімату, а також покращить освітченість та розуміння проблеми для пом'якшення наслідків зміни клімату, зменшення ризику катастроф та раннього попередження. Попереду ще багато роботи, але разом ми зробили основу для майбутніх зусиль».

План дій Стратегії визначає необхідні зміни до законодавства, включаючи інтеграцію кліматичної адаптації до стратегій місцевого економічного та соціального розвитку, процесу екологічної оцінки та процесу оцінки впливу на довкілля. Планування адаптації має стати невід'ємною частиною щоденного планування місцевої влади, громад та бізнесу.

Постійна представниця ПРООН в Україні Дафіна Ґерчева привітала схвалення стратегії, підкресливши, що цей крок дозволить Україні краще підготуватись до наслідків зміни клімату, які впливають на здоров'я людей, сектори економіки та навколишнє середовище.

«Цьогорічний звіт МГЕЗК про зміну клімату був нічим іншим, як «червоним кодом для людства», як сказав Генеральний секретар ООН Антоніо Гутерріш, – заначила пані Ґерчева. – І для України лунають тривожні дзвінки: екстремальні повені, сильна посуха, лісові пожежі, бурі, урагани, спека стануть частішими і коштуватимуть дорожче з точки зору людського життя та ресурсів. Офіційна цифра фінансових втрат для української економіки у 2020 році лише від лісових пожеж та повеней перевищила 26 млрд грн. Переконлива стратегія адаптації сьогодні є життєво важливою для того, щоб Україна залишалася на шляху до досягнення Цілей сталого розвитку».

 

Для довідки:

Проєкт EU4Climate допомагає шести країнам Східного партнерства (Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Республіка Молдова та Україна) впроваджувати заходи з протидії змінам клімату та створенню низьковуглецевої і стійкої до змін клімату економіки. За фінансової підтримки ЄС проєкт EU4Climate, що реалізується ПРООН, надає підтримку країнам у виконанні своїх зобов'язань за Паризькою Угодою та вдосконаленню політик і законодавства з метою обмежити вплив кліматичних змін на життя громадян і підвищенню стійкості до таких змін.

 

Для запитів ЗМІ

Юлія Самусь, керівниця відділу комунікацій, ПРООН в Україні, yuliia.samus@undp.org

_____________

 

Government endorses new strategy to make Ukraine more climate-resilient by 2030

 

The Government of Ukraine has endorsed a strategy to make Ukraine a more environmentally safe and climate-resilient country, ready to meet unavoidable climate change impacts by 2030, developed with the support of the EU4Climate project financed by the EU and implemented by UNDP under a Decree of the President of Ukraine and the National Security and Defence Council of Ukraine of 14 September 2020.

The strategy focuses on essential steps to assess climate change impact on society, economy and the environment in Ukraine as well as adapting sectoral and local policies and making better use of climate data.

The Environmental Security and Climate Change Adaptation Strategy of Ukraine until 2030 will also contribute to implementing Ukraine's international obligations under the Paris Agreement.

The strategy sets the framework for adaptation action in Ukraine, focusing on essential steps to assess climate impacts on society, economy and nature, integrating adaptation in sectoral and local policies, and ensuring the better use of climate data. It defines ten vulnerable sectors and natural components –biodiversity; water resources; energy; public health; fisheries; agriculture and soils; forestry; cities and territorial communities; transport and infrastructure; coastal areas, and tourism. By 2024, these sectors are to undergo an analysis of their climate vulnerability and the risks they face. Following this research, it will be evident where adaptation measures are most vital and which steps should be prioritized in the sectoral adaptation plans.

Ambassador Matti Maasikas, Head of the EU Delegation to Ukraine, welcomed Ukraine's new strategy which will help Ukraine strengthen its resilience to climate impacts.

"In June 2021 a new EU strategy on adaptation to climate change was adopted. The objective is to make Europe not only a climate-neutral, but also a climate-resilient society by 2050," Maasikas noted. "Today, we see how important it is to build a climate-resilient society in the economic recovery from the COVID-19 pandemic. And an operational adaptation strategy is essential to protect nature and people's livelihoods and well-being. We congratulate Ukraine's Environmental Security and Climate Adaptation Strategy and are confident that its implementation will contribute to strengthening the global resilience."

The strategy was developed by over 150 members of the Climate Change Adaptation Working Group from ministries, academia, civil society, think tanks and businesses from November 2020 to February 2021. The next vital step in implementing the strategy is to help ministries conduct a climate risks and vulnerability analysis, and for local communities to integrate climate factors into their strategic planning documents.

Minister of Environmental Protection and Natural Resources of Ukraine Roman Abramovsky said the strategy was the first achievement in the long task of adapting Ukraine to the coming changes in the climate.

"We thank the EU and UNDP for being a dedicated partner in setting up an integrated climate adaptation policy in Ukraine," Abramovsky said. "We hope this strategy will support our achievement of the environment-related SDGs, strengthen our adaptation capacity and the resilience of our social, economic and environmental systems to climate change, and improve education and outreach for climate change mitigation, disaster risk reduction and early warning. There is much work to do, but together we have done the groundwork for future efforts."

The Strategy's Action Plan sets out required changes to legislation, including incorporating climate adaptation in local economic and social development strategies, an environmental assessment process, and an environmental impact assessment process. Adaptation planning should become an integral part of daily planning for local authorities, communities, and businesses.

UNDP Resident Representative in Ukraine Dafina Gercheva welcomed the endorsement of the strategy, saying it would prepare Ukraine better for the consequences of climate change on human health, economic sectors and the environment.

"This year's IPCC report on climate change was nothing less than 'a code red for humanity', as UN Secretary-General Antonio Guterres said," Gercheva said. "And the alarm bells are also ringing for Ukraine: extreme floods, severe droughts, forest fires, storms, hurricanes, heat waves will become more frequent and cost more in terms of human lives and resources. The official number for financial losses to the Ukrainian economy in 2020 from forest fires and floods alone exceeded UAH 26 billion. A compelling adaptation strategy is vital today for Ukraine to stay on the path to achieving Sustainable Development Goals." 

 

Background information

EU4Climate helps governments in the six EU Eastern Partner countries (Armenia, Azerbaijan, Belarus, Georgia, the Republic of Moldova and Ukraine) take action against climate change and move towards a low-emissions and climate-resilient economy. Funded by the European Union (EU) and implemented by UNDP, EU4Climate supports countries in implementing the Paris Agreement and improving climate policies and legislation with an ambition of limiting climate change impact on citizens' lives and making them more resilient to it.

 

Media enquires

Yuliia Samus, UNDP Communications Team Leader, yuliia.samus@undp.org

 

Читати далі

Ukraine

101 Volodymyrska St. Kyiv, 01033 Ukraine

facebook twitter youtube rss
View this email in your browser
Data Protection