| 13 травня, 2019 року Рада ЄС прийняла річний звіт щодо прав людини та демократії у світі за 2018 рік. Звіт також висвітлює ситуацію щодо прав людини в Україні. Детальнішу інформацію стосовно України можна отримати за посиланням нижче. У звіті зазначено, що ЄС займав ключове місце у захисті та промоції прав людини у вкрай мінливому геополітичному ландшафті. Євросоюз реалізовував свою діяльність по всьому світу відповідно до цілей, визначених у Плані дій ЄС з прав людини та демократії (2015-2019). Рада ЄС визнала, що в нестабільному та непередбачуваному світі План дій відграє важливу роль у промоції питань щодо прав людини. У глобальному масштабі минулого року спостерігалося зростання загроз і порушень проти журналістів та інших працівників медіа, що зменшило простір для вільної журналістики. Відповідно до пріоритетів Глобальної стратегії спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС, Євросоюз продовжив рішуче протистояти будь-яким невиправданим обмеженням прав на свободу мирних зібрань та свободу об'єднання з іншими особами. Річний звіт ЄС «Права людини та демократія у світі» за 2018 рік Захист та промоція прав людини (веб-сайт Ради ЄС) Права людини та демократія (Європейська служба зовнішніх справ) Більше інформації за посиланням
Україна - Огляд ситуації щодо прав людини та демократії. Загалом на підконтрольних Уряду України територіях поважають права людини та підтримують основоположні свободи. Найсерйозніші порушення прав людини відбуваються на непідконтрольних Уряду України територіях. Зокрема, йдеться про Кримський півострів, який незаконно анексувала Росія, та про схід України через конфлікт на Донбасі, який є наслідком дестабілізуючих дій Росії. Ситуація більше ніж 1,5 мільйонів внутрішньо переміщених осіб (ВПО) із Донбасу та Криму залишається непростою, хоча в цьому напрямі спостерігалися певні покращення. Є низка занепокоєнь у таких сферах, як безпека журналістів-розслідувачів, права представників різних меншин та відповідальність за порушення цих прав. Водночас помітний певний прогрес щодо гендерної рівності.
- Основні напрямки діяльності ЄС:
- відповідальність за всі злочини, зокрема скоєними під час збройного конфлікту, що триває, а також під час інцидентів, що сталися на Майдані та в Одесі у 2014 році;
- запобігання актам жорстокого поводження та катування;
- просування виборчої реформи;
- забезпечення та захист основоположних свобод;
- захист прав осіб, які належать до національних меншин та вразливих груп;
- Двостороння політична взаємодія з ЄС: Україна тісно співпрацює з Євросоюзом задля поліпшення показників щодо прав громадян. Загалом нещодавні вибори (переважно у новоутворених муніципалітетах) провели відповідно до міжнародних стандартів. У вересні 2018 року було призначено 14 нових членів Центральної виборчої комісії. Однак прийняття нового Виборчого кодексу до виборів 2019 року залишається малоймовірним.
Україна відзначається дуже активним громадянським суспільством, яке відіграє ключову роль у просуванні реформ в державі. Загалом в країні поважають свободу об'єднань. Українське законодавство захищає свободу вираження поглядів, втім фізичні напади на журналістів та громадських активістів, а також безкарність за ці злочини у деяких випадках досі трапляються. У 2018 році прокуратура досягла незначного прогресу у розслідуванні гучних справ, пов'язаних із масовими вбивствами 2014 року на Майдані та в Одесі. ЄС активно співпрацював з Україною з метою сприяння верховенству права та боротьбі з корупцією. У 2018 році важливим аспектом цієї співпраці було створення Вищого антикорупційного суду. Євросоюз був визначальним у створенні Громадської ради міжнародних експертів, до якої також увійшли експерти з ЄС. Громадська рада відіграє ключову роль у процесі відбору суддів перед їх призначенням на посади до Вищого антикорупційного суду. Важливим пріоритетом для Консультативної місії Європейського Союзу (КМЄС) та міжнародних партнерів було прийняття рамкового Закону про національну безпеку. Це стало суттєвим кроком у посиленні демократичного та цивільного контролю над сектором безпеки. Конкретні результати залежатимуть від прийняття підзаконних актів. Загалом, незважаючи на обмежене фінансування та розподіл адміністративних ресурсів для сприяння та захисту прав меншин, в Україні поважають права осіб, що до них належать. У 2018 році у кількох містах України спостерігалися акти насильства щодо представників ромської меншини. За попередніми даними, їх скоїли члени крайніх правих груп. Правозахисники та громадські організації часто критикували відсутність ефективного розслідування цих злочинів. У плані пріоритетних дій Уряду України на 2018 гендерні питання отримали більше уваги серед інших пріоритетів у порівнянні з попередніми роками. Також передбачено заходи щодо підвищення гендерної рівності у всіх сферах суспільного життя. Без серйозних інцидентів стосовно безпеки пройшов Марш рівності «КиївПрайд — 2018» (червень 2018 року), а також марші в Кривому Розі (липень) та в Одесі (серпень). Однак у листопаді ультраправі організації зірвали мітинг за права трансгендерних людей у Києві. Також прийняття нового Трудового кодексу досі перебуває на стадії розгляду. Наразі невідомо, чи нова редакція Кодексу збереже вже присутні положення, що санкціонують дискримінацію на основі сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. План дій уряду передбачає посилення захисту від злочинів на ґрунті ненависті щодо гендерної та сексуальної ідентичності. Деякі представники національних меншин та держави, які є їхньою історичною Батьківщиною, критикували закон «Про освіту», прийнятий у вересні 2017 року. Уряд взяв на себе зобов'язання виконувати рекомендації Венеціанської комісії, але більшість рекомендацій досі не виконано. Почалися консультації щодо проекту закону «Про середню освіту», а також Уряд подав до парламенту законопроект про продовження перехідного періоду для набуття чинності закону «Про освіту». Проект Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» був підготовлений до другого читання Парламентським комітетом і очікує остаточного прийняття Парламентом. ЄС та інші міжнародні партнери рекомендували українським органам влади звернутися за порадою щодо закону до Венеціанської комісії, перед тим, як він набуде чинності. На щорічному Діалозі з прав людини у Брюсселі (травень 2018 року) Євросоюз продовжив активно просувати пріоритетні питання щодо прав людини в Україні. Тема прав людини також була частиною порядку денного Саміту Україна-ЄС, Ради асоціації та Комітету асоціації. Ці питання піднімалися під час численних візитів високопосадовців до України, у тому числі Високого Представника/ Віце-президента та різних Єврокомісарів. У Києві, Брюсселі та інших містах, ЄС регулярно зустрічався з представниками української влади, міжнародною спільнотою та громадянським суспільством. Щодо публічних повідомлень, Висока Представниця/ Віце-президент, її спікер та Представництво ЄС в Україні виступали з різними заявами, що засуджують порушення прав людини на незаконно анексованому Кримському півострові та на непідконтрольних українському Уряду територіях Донбасу. - Фінансова допомога ЄС: у 2018 році ЄС продовжив підтримувати реалізацію пріоритетів Стратегії прав людини. У проектах допомоги Євросоюзу для України застосували підхід, що ґрунтується на засадах прав людини. ЄС продовжив збільшувати фінансову та технічну допомогу українському громадянському суспільству та правозахисникам. Відтак підтримував їхню діяльність щодо захисту та промоції політичних, громадянських, економічних, соціальних, культурних прав та демократизації. У 2008 році успішно реалізували проект "Twinning" з офісом Омбудсмена. КМЄС також сприяє дотриманню прав людини у секторі цивільної безпеки, зокрема в питаннях, що стосуються справедливого суду, ефективних засобів правового захисту та свободи зібрань. ЄС також тісно співпрацював з Радою Європи через ряд проектів, спрямованих на втілення європейських стандартів з прав людини в Україні, зокрема у сфері свободи медіа, запобігання катуванням та жорстокому поводженню, а також реформи пенітенціарного та кримінального судочинства. Також ЄС підтримав роботу Місії ООН з прав людини в Україні.
- Багатостороння взаємодія: ЄС продовжує порушувати питання щодо прав людини в контексті України в ОБСЄ, Раді Європи та Раді ООН з прав людини. Це стосується і питань щодо територій під українським контролем, але частіше, серйозних порушень прав людини, скоєних на непідконтрольних українському Уряду територіях Криму та на сході України, постраждалому від конфлікту на Донбасі.
|
